Напайні твердосплавні пластини Тип 25 розроблені відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 25424-90, який визначає їхню конструкцію та розміри. Ці пластини спеціально призначені для використання у зенкерах при обробці скрізних отворів. Їхня геометрія оптимізована для забезпечення ефективного видалення стружки та формування точних отворів з необхідним допуском. Використання напайних пластин дозволяє продовжити термін служби різального інструменту, забезпечуючи стабільну продуктивність при інтенсивній експлуатації в металообробці. Вони застосовуються для обробки різних металевих матеріалів, включаючи сталь, чавун, алюміній та інші сплави, де потрібна висока точність та якість поверхні.
Пластини Тип 25 виготовляються з високоякісних твердих сплавів на основі карбіду вольфраму, що забезпечує їхню виняткову твердість та зносостійкість. Серед поширених марок сплавів, що використовуються для цих пластин, є ВК8, Т15К6, Т5К10, Т30К4, Т14К8, а також ВК3, ВК3-М, ВК6-М, ВК6-ОМ, ВК6, ВК10-ХОМ. Кожна марка сплаву має специфічні властивості, що визначають її придатність для обробки певних груп матеріалів та умов різання. Наприклад, сплави групи ВК (вольфрам-кобальт) характеризуються високою міцністю та стійкістю до ударних навантажень, тоді як сплави групи ТК (титан-вольфрам-кобальт) демонструють підвищену твердість та стійкість до високих температур. Геометрія пластин Тип 25 відповідає вимогам ГОСТ 25424-90, що гарантує їхню сумісність зі стандартними зенкерами та іншим металорізальним інструментом. Точність виготовлення забезпечує мінімальні допуски, що критично важливо для досягнення високої якості обробленої поверхні та точності розмірів отворів.
При виборі напайних пластин Тип 25 необхідно враховувати тип оброблюваного матеріалу, необхідну швидкість різання та подачу, а також умови експлуатації. Вибір відповідної марки твердого сплаву є ключовим для досягнення максимальної продуктивності та стійкості інструменту. Для обробки міцних сталей та сплавів рекомендуються пластини з підвищеною твердістю, тоді як для чавуну або кольорових металів можуть підходити сплави з більшою в'язкістю. Правильна подача та швидкість різання, а також оптимальна геометрія ріжучої кромки, впливають на зносостійкість пластини та якість обробки. Деякі пластини можуть мати спеціальні покриття, які додатково підвищують їхню стійкість до зношування та термічних навантажень, продовжуючи термін служби інструменту та покращуючи якість поверхні. Важливо дотримуватися рекомендацій виробника щодо режимів різання та умов охолодження для забезпечення ефективної та безпечної роботи.
Напайні пластини Тип 25 призначені для виготовлення зенкерів і використовуються для обробки наскрізних отворів. Вони також можуть застосовуватися в металообробці для різання, фрезерування, буріння та шліфування металів, а також як напайки на токарні різці або торцеві фрези.
Для напайних пластин Тип 25 часто використовуються сплави ВК8, Т5К10 та Т15К6. Сплав ВК8 є універсальним і підходить для обробки чавуну, сталі та кольорових металів. Сплави Т5К10 та Т15К6 добре зарекомендували себе при обробці сталей, забезпечуючи високу зносостійкість та міцність.
Так, для напайних пластин Тип 25 існує стандарт ГОСТ 25424-90, який регламентує їх конструкцію та розміри. Цей стандарт також вказує на застосовувані марки сплавів, такі як Т30К4, Т15К6, Т14К8, Т5К10, ВК3, ВК3-М, ВК6-М, ВК6-ОМ, ВК6, ВК8, ВК10-ХОМ. Загалом, твердосплавні пластини також класифікуються за ISO 1832 або ГОСТ 19042-80, що визначає їх форму, задній кут, клас точності, наявність отвору та геометрію стружколому.
При роботі з напайними пластинами Тип 25 важливо враховувати глибину різання (t), подачу (S) та швидкість різання (Vc). Глибина різання – це товщина шару металу, що зрізується за один прохід. Подача – це шлях переміщення різця за один оберт заготовки, а швидкість різання – це швидкість руху ріжучої кромки. Виробники інструменту зазвичай надають рекомендаційні режими різання, які слід використовувати як відправну точку.